30 марта 2016 г.

Героям присвячено...


Виховна година
« Небесна сотня дивиться на нас»
Мета заходу: формування в учнів громадянської ідентичності, розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави; виховання шанобливого ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України і захищають сьогодні рідну Батьківщину; виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою; презентація, відеоролики.
Звучить Гімн України
- Слава Україні!
- Героям слава!
Два роки тому такі вигуки, як «Слава Україні! Героям слава!» були просто вітальними словами… Лише словами, якими розпочинали свою промову численні оратори зі сцен Майданів . Але наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – Небесна Сотня. Ті, хто віддали життя за кожного з нас.


З їхніми смертями гасло «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто відлунням історії та героїчних подвигів українського народу, перестало бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх у цій країні.


Сьогодні ми зібрались аби вшанувати пам’ять Небесної сотні, пам'ять загиблих під час Революції гідності, як її називають у народі. Я прошу пом’янути хвилиною мовчання героїв Небесної сотні і героїв війни на Донбасі. Кожен із них – герой!


(2. Хвилина мовчання(Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки)


Україна переживає найдраматичніші часи за всю історію незалежності. Майже вісім місяців минуло з моменту розстрілу понад сотні маніфестантів у Києві. Центральні вулиці міста як і раніше встелені свіжими квітами та лампадами. Іменами героїв Небесної сотні називають вулиці та площі міст, по яких вони ходили, їх імена присвоюють навчальним закладам, в яких вони навчалися. В нашій державі затверджено орден героїв Небесної сотні.


Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонів національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності.






Єврореволюція – це національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім проти корупції, соціальної нерівності, свавілля… Необхідно згадати з чого усе почалось …


Протести почалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації у Києві вночі 30 листопада. Під час протестів відбувалися мітинги, демонстрації та студентські страйки. Саме в розпал цих подій студент університету культури та мистецтв Влад Булах написав пісню, в якій висловив своє ставлення та ставлення мільйонів співгромадян до тих подій.


(Пісня «Вставай з колін, моя Україно», Влад Булах та Тонік )


Мабуть найкраща у світі країна,


Країна посмішок, миру й добра.


Де солов’їною мовою лине,


Козацька пісня на хвилях Дніпра…


О! Скільки люду… Весь Майдан вирує,


Людським емоціям – ні краю, ні кінця.


Народ піднявся, силу й правду чує,


Немає лиш гвинтівки й топірця.


Він ще по-людськи правди вимагає,


По доброму, без кровопролиття.


Бо добре жити кожен право має


І йти щасливо в світле майбуття.


Народ почути треба й поважати,


І поступати так, як він велить.


Щоб потім ні за чим не жалкувати,


Відчути серцем історичну мить.


Щоб зберегти людей і Україну,


І повести до світлої мети.


А не вести усіх нас до загину,


З народом завжди треба в ногу йти.


Вчитель :


О 4 годині ранку 30 листопада, коли на Майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей з Майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина мітингувальників знайшла притулок в Михайлівському Золотоверхому монастирі. Приводом для розгону стало нібито встановлення Новорічної ялинки. ( Це за місяць до зустрічі свята)






Вчитель :


У відповідь на побиття студентів, на Михайлівську площу, де перебувала частина побитих з Майдану Незалежності, зібрались тисячі киян та гостей столиці. Вдень на Михайлівській площі виник стихійний мітинг. Подальший розвиток подій отримав назву «Європейська революція»






Революція гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.


За цей час визначають кілька періодів


· Мирна фаза протистояння – з 30 листопада до 16 січня


· Гаряча фаза протистояння - з 19 січня до 16 лютого


· Силове протистояння - з 18 лютого до 20 лютого


8 грудня був «Марш Мільйонів»


Поштовхом до виходу протистояння за мирні межі стало ухвалення Верховною Радою репресивних «диктаторських законів», що відбулося 16 січня. Закони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці законодавчі акти обмежували права громадян, надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство. Зокрема, заборонялися рух у колонах більше п'яти автомобілів, встановлення наметів, носіння шоломів, допомога протестувальникам, поширення інформації про силові структури тощо.


Наступного дня низка громадських організацій оголосили повну мобілізацію на Майдані Незалежності у Києві. У їх зверненні був заклик до «масового і негайного опору» злочинцям при владі .


Після проведення наступного віче на Майдані, близько 15-ї години і пізніше на вулиці Грушевського в Києві відбулись численні зіткнення протестувальників та силовиків.


Проти протестувальників були застосовані світлошумові гранати, гумові кулі, кийки, водомети, коктейлі Молотова, каміння; протестувальники застосовували петарди, коктейлі Молотова, каміння, рогатки, ними було спалено 5 одиниць спецтехніки, залишки якої використовувались як основа барикади.


Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Вони пішли на смерть, бо були патріотами . Бути патріотом - значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність.


22 січня - кривавий день Соборності - близько 8-ї ранку після тривалого перемир'я спецпідрозділ «Беркут» несподівано перейшов в наступ, протестувальники, число яких становило біля 100 чоловік, відійшли, після чого барикади були частково розібрані. На 9 ранку протестувальникам вдалось повернути втрачені позиції. На 9.20 від куль снайпера загинули 2 протестувальники: Сергій Нігоян , вірмен за походженням, і Михайло Жизневський, білорус, — були вбиті вогнепальною зброєю. Також у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького.


( На екрані два портрети - Сергія Нігояна і одного з героїв Крут)


Мені наснилось, що вони зустрілись:


Убитий в Крутах й вірменин Сергій.


В саду едемськім на травичці всілись:


"За що тебе? " "За Україну, друже мій."






"Ти знаєш і мене за неї вбили,


Та це було вже років майже сто.


Тоді померли ми, щоб ви нам жили.


А вас вбивають... Вас тепер за що?"






"Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш,


Як біло-біло в нас цвітуть сади.


І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ...


Я б все віддав, щоб хоч на мить туди."






"А я ще ввечері узяв дівча за руку


Й тихенько так до серця притулив.


Тоді не знав, що Бог уже розлуку


Навіки на землі нам присудив.






Під Крутами стояли ми стіною.


В очах не страх, а злість до ворогів.


Большевики готовились до бою,


Я йшов на смерть... а жити так хотів."






"Мені твій попіл стукав, брате, в груди.


Я вірменин, а теж Вкраїни - син.


Не мав у серці й крапельки облуди,


За те й убив мене проклятий поганин."






... Мені наснилось, що вони зустрілись.


Убитий в Крутах й бородач Сергій.


В саду едемськім на травичці всілись:


" За Україну нас вбивають, брате мій."






А потім почалися переговори з так званим «Антикризовим штабом» , які зайшли у глухий кут. На ранок 19 лютого число загиблих склало 25 чоловік.


Дивлюсь новини й сльози витираю,


А на екрані Київ і майдан.


Кругом вогонь і у людей стріляють,


Вся Україна мучиться від ран.






Маленька донька, злякана дитина,


З сльозами просить: «Виключ, не дивись!


Давай, матусю, станем на коліна,


І ти тихенько Богу помолись».






Показують чийогось друга, брата,


А цей хлопчина був єдиний син.


Сиріток обнімає бідна мати,


У косах перший білий сніг сивин…






Загинули прості і добрі люди:


Афганець, фермер, вчитель і студент.


Сто домовин роз’їхалось повсюди,


На вас їх кров, наш кате-президент.






Хороми, розкіш, вишукані блюда,


Під склом лежить Апостол і Закон.


Не чує він, як стогнуть бідні люди,


І молиться до вкрадених ікон.






Свої суди, свої заводи й банки,


А совість де? Де страх перед гріхом?


Все пропаде багатство і коханки,


Господь судитиме найчеснішим судом!






Поки стоять трьохлітні дітки на колінах,


І моляться, щоб тато був живий,


До тих пір буде жити Україна,


По всій Землі й ніхто нам не страшний!


Вчитель :


20 лютого: «Кривавий четвер»


Близько 9-ї ранку Майдан перейшов в наступ і, не зважаючи на шалений обстріл снайперами, швидко повернув всі втрачені 18-го числа позиції і розширив контрольовану зону. Найбільш жорстоке та криваве протистояння відбулось на вулиці Інститутській, де, переважно від куль снайперів, загинуло більш ніж півсотні повстанців


Почались масові розстріли мітингувальників. За різними даними в День скорботи 20 лютого загинуло від 70 до 100 українців. На 12:45 21 лютого упізнано тіла 67 загиблих мітингувальників і 12 правоохоронців


21-22 лютого – повалення режиму влавди.


Коли перед очима зринають кадри із пораненими та вбитими героями, проглядаючи фотографії Небесної Сотні, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну.






З початку Майдану за офіційними даними загинуло близько 106 протестуючих, поранено більше 2000, серед них двоє – громадяни Польщі, а кількадесят осіб зникло безвісти. Загальна кількість постраждалих біля 2,5 – 3 тисяч чоловік


Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Кожен з них заслуговує на звання героя, кожен з них заслуговує, щоб з них брати приклад у житті. Але найкращою пам’яттю загиблим героям має стати наша вільна , незалежна, соборна, демократична, з справжніми європейськими цінностями Україна.






Всі ми повинні бути вдячні тим, хто відстоював і відстоює право України бути гордою державою, хто захищає вас із нами. Всі ці герої серед нас, ми поруч з ними працюємо, поруч з ними навчаємося. Ми навіть не здогадувалися про їхні силу волі, мужність та жертовність.






( Пісня «Мальви»)


Вчитель :


Останнім часом одним із найпоширеніших побажань при вітанні є слова , яким раніше ми придавали значення – мирного неба над головою та рідної землі під ногами. Саме так , хай не доводить Господь залишати свою землі. На жаль, через вторгнення російських військ, значна частина нашого населення окупованих територій змушена була залишити рідні домівки.






“На сході, де сонце вставало завжди,


Покрито все ніччю ворожою,


І стогне земля від тяжкої біди,


Та вірю, що ми переможемо.






До нашого краю диявол прийшов,


З речами, на янгольські схожими,


Куди не ступив би – там ріками кров,


Та знаю, що ми переможемо.






З війною прийшов, але просить про мир,


І в пеклі зосталися схоже ми.


Та з монстрами миру не буде, а ми…


Я певен, що все ж переможемо!”










Нехай ніхто не половинить,


Твоїх земель не розтина,


Бо ти єдина, Україно,


Бо ти на всіх у нас одна.


Одна від Заходу й до Сходу,


Володарка земель і вод –


Ніхто не ділить хай народу,


Бо не поділиться народ.


Вчитель :


Наша нація — спільнота героїв. Доля України в руках народу, в доблесті героїв, у діяннях патріотів.. І ми, українці, повинні завжди пам'ятати, що наша сила в єдності, з нами Господь Бог, з нами правда і воля святая.


(Пісня « Молитва за Україну»)


Заповіт Небесної сотні






Небесна сотня дивиться на нас


Із вірою, надією, любов’ю.


“Про Україну всім подбати час!”-


Вони говорять подвигом і кров’ю.






Герої сотні, лицарі добра


Благають нас любити Україну.


В двобій зі злом вступити нам пора.


Воскресне, посміхнеться Батьківщина.






Безсмертна сотня з неба, із зірок


Хвилюється за долі українців.


По них звіряймо ми щоденно крок.


Почуймо заклик: “Просимо, боріться!






Бо Україна наша над усе!


Вона найкраща в світі і єдина!”


Слова ці вітер з хмарки принесе.


Відважна сотня в небі синім-синім






Нам шле свій особливий заповіт.


Лунає з неба: “Слава Україні!”


І плаче, плаче яблуневий цвіт.


І журиться за сотнею калина.






Небесна сотня дивиться на нас


Із вірою, надією, любов’ю.


“Про Україну всім подбати час!” -


Вони говорять подвигом і кров’ю.






І стукають у душі і серця,


Цвіла щоб незалежна Україна.


Боролась мужньо сотня до кінця.


Ми заповіт їх виконать повинні.










Сьогодні в Україні чорний день…


В домівках у героїв ллються сльози,


Та повернути їх ніхто не в змозі –


Сьогодні в Україні чорний день.






Помолимось усі за їхні душі.


Поставимо в церквах за них свічки;


Чоловіки, батьки, сини та друзі –


За рідну землю в небі полягли.






А завтра буде помста по заслузі!


За кожну краплю материнської сльози,


За дикий біль, що розриває душу,


За кожну цятку української землі.






Не пробачим!!! Не станемо МИ на коліна!


Нехай крик матерів аж до неба дійде!


З нами Честь! З нами Бог! Хай живе УКРАЇНА!!!


Не вмирають ГЕРОЇ!!! Ніколи!...Ніде!






Пісня « Я Бога дякую за те, що я родився в Україні»


Слава Україні!





Героям слава!

Комментариев нет:

Отправить комментарий